Чи можливо лікувати тромбоз глибоких вен без антикоагулянтної терапії?

• Головна
• Новини
• Чи можливо лікувати тромбоз глибоких вен без антикоагулянтної терапії?

Одним з найбільш небезпечних судинних захворювань є тромбоз глибоких вен, головним чином, через ризик виникнення такого ускладнення, як тромбоемболія легеневої артерії. Згідно з даними епідеміологічних досліджень, подавляюча більшість пацієнтів, які мали клінічно значущі тромбоемболічні ускладнення за даними УЗД в нижніх кінцівок мали проксимальний тромбоз глибоких вен (поширення тромбозу на  підколінну, стегнову вену або здухвинний венозний сегмент). Безумовно, абсолютно всі клінічні рекомендації сходяться на необхідності проведення антикоагулянтної терапії у таких пацієнтів.  

В той же час, від 30 до 50% пацієнтів з цим захворюванням мають так званий ізольований дистальний тромбоз глибоких вен, для якого характерно поширення лише на вени гомілки. Дані досліджень вказують, що ризик легеневої емболії складає близько 5%, а ризик виникнення посттравматичної хвороби (найважчої клінічної форми, такої як венозна трофічна виразка) у таких пацієнтів у майбутньому складає лише близько 2%. Тому профільні медичні асоціації розробляють клінічні рекомендації, прикладом яких є АССР, у яких одних з перших з’явились окремі рекомендації по лікуванню ізольованого дистального тромбозу глибоких вен. В теж же час однією з останніх рекомендацій є розробена членами International Union of Phlebology (UIP). 

В цьому документі пацієнтів з дистальним тромбозом глибоких вен  пропонують розділяти на дві групи, з врахуванням інтенсивності клінічної симптоматики, а також ризику поширення тромботичного процесу в вище розташований венозний сегмент (підколінну вену або прогресування в венах гомілки). В результаті можливо виділити групу пацієнтів у яких не буде вираженої клінічної симптоматики, а також факторів ризику поширення венозного тромбозу (до яких належить: високий рівень Д-димеру, близькість розташування до підколінної вени, активний онкологічний процес, госпіталізація в лікарню, відсутність чіткого провокуючого фактору, а також обтяжений анамнез ВТЕ). Пацієнтам які не мають вищезгаданих факторів ризику, а також клінічних симптомів можливо розглянути проведення серійного ультразвукового дослідження через два тижні і не призначати антикоагулянтну терапію. Особливо така тактика може бути виправданий в разі так званого тромбозу суральних вен (інтрам'язового), в той час як міжм'язовий тромбоз пропонується або антикоагулювати або за вищезгаданими критеріями спостерігати з інтервалом один раз два тижні. Лише якщо буде відмічено наростання рівня тромбозу або погіршення клінічної картини, в такому разі призначається антикоагулянтна терапія на додачу до компресійної терапії і симптоматичного лікування. 

Ознайомитися з даним документом можливо за посиланням. Флебологи судинного центру Ангіолайф завжди використовують найновіші клінічні рекомендації в лікуванні наших пацієнтів з судинною патологією. 

Автор: Мачуський Сергій Миколайович ©